Миклухо-Маклай

17 липня 1846 року  народився видатний український і російський  вчений, людина, чий родовід з України і пов’язаний з Житомирщиною, Микола Миколайович Миклухо-Маклай. 

Він займався переважно дослідженнями з антропології та етнографії корінного населення Південно-Східної Азії, Австралії та Океанії — островів Полінезії, Меланезії і Мікронезії, у тому числі папуасів північно-східного берега острова Нова Гвінея (тепер Берег Миклухо-Маклая), де він прожив два з половиною роки серед аборигенів острова, вивчав природу, життя й культуру народів цих регіонів. Микола Миколайович автор близько 160 наукових праць. Був захисником колоніальних народів. Виступав проти расизму та колоніалізму.

На його честь в Україні названо вулицю в Малині Житомирської області, у цьому ж місті встановлено пам'ятник, видано книжку «М.М.Міклухо-Маклай і Україна».

У сім’ї Миклухів передавався з роду в рід важливий факт, немов би образ свого Тараса Бульби Микола Гоголь написав із прадіда Степана Миклухи – Єфрема, що стратив свого сина за віроломну втечу до поляків через кохання до прекрасної польської панянки. А через багато років інша полька з німецьким корінням стала матір’ю великого мандрівника Миколи Миклухо-Маклая.

Микола Миколайович ніколи не забував свого українського коріння, завжди возив із собою невеличке зібрання творів Тараса Шевченка. Про свою Батьківщину він казав так:«Я дуже люблю вітчизну мого батька, Україну, але ця любов не применшує поваги до двох вітчизн батьків моєї матері — Німеччини та Польщі».

Можна було б додати ще один рідний край Маклая — Нову Гвінею. Принаймні, так вважають папуаси, які пам'ятають доброго «чоловіка з Місяця».

По-своєму Микола Миклуха-Маклай справді людина не від світу цього. Він і досі багато в чому лишається для нас загадкою.