23 жовтня 2015 року - 95 років від дня народження Джанні Родарі. Цей популярний італійський дитячий письменник  привів у наші домівки хороброго і доброго Цибуліно (Чіполліно). Джанні Родарі дав нам можливість почути голос Джельсоміно, що руйнує стіни в’язниць. Це в його казковій повісті віддане іграшкове щеня Кнопка перетворюється на живу собаку, а хлопчик Марко, мандруючи в космосі на дерев’яній конячці, потрапляє на планету новорічних ялинок, де немає ні страху, ні образ.

    Твори Дж. Родарі для дітей цікаві, змістовні і повчальні. «Пригоди Чіполліно», «Джельсоміно в Країні брехунів», «Подорож Блакитної стріли», «Планета новорічних ялинок» – ці книги полюбили діти всього світу. За мотивами казок Дж. Родарі знято чудовий мультфільм «Приключения Чиполлино» та художній фільм «Волшебный голос Джельсомино».

    А ще Джанні Родарі хотів, щоб усі ми не лише любили читати чи слухати казки, а й самі навчилися їх складати. Заради цього він навіть випустив спеціальну книжку, що має назву «Граматика фантазії». Отже, коли ви й самі захочете стати казкарями, неодмінно знайдіть цю книжку і прочитайте. Виявляється, фантазії теж можна навчитися, щоб хоч трохи наблизитися до такого чемпіона людської фантазії, яким був цей італійський талановитий письменник.

    Він виріс у бідній сім’ї, а тому не був розпещений у дитинстві ні розкішшю, ні ситістю. Маленький Джанні складав вірші, вчився грати на скрипці і з задоволенням малював, мріючи стати знаменитим художником.

    Коли хлопчикові було всього дев’ять років, від запалення легень помер його батько. Джанні дуже болісно переживав цю втрату, адже батько був для нього взірцем справедливості і працьовитості, людиною з доброю, світлою душею. Саме в такі складні часи поряд з хлопчиком оселилася чарівниця і фея – Фантазія. Не залишила вона його і в дорослому віці: Джанні Родарі став талановитим письменником.

    Але його шлях до письменства не був абсолютно прямим. Сам митець стверджував, що став письменником майже випадково. Як і всі діти, він багато про що мріяв: малювати, грати на скрипці, робити ляльок... Потім вирішив отримати фах вчителя і з 17-літнього віку почав викладати в початкових класах сільських шкіл.   «Не думаю, що я був дуже гарним вчителем: я був занадто молодий, і мої думки витали дуже далеко від шкільних парт. Але я був веселим вчителем. Я розповідав дітлахам різні смішні історії – історії без всякого сенсу, і чим абсурднішими вони були, тим більше діти сміялися. Це вже дещо значило. У школах, які я знаю, на мій погляд, мало сміються. Багато чого, що можна було б вивчити сміючись, вчать зі сльозами – гіркими й марними...».

    Так поступово робота вчителя підштовхнула Дж. Родарі до складання веселих історій для дітей. За словами автора, сам того не підозрюючи, він у школі готувався до своєї письменницької діяльності.

    Беручись за створення казок  Дж. Родарі, перш за все, прагнув, щоб його книги були веселими, як іграшки. Адже він був переконаний, що іграшки довго живуть і ніколи не набридають. Письменник хотів, щоб його оповідання були корисними і дітям, і дорослим, щоб їх можна було читати всією сім’єю, всім класом, разом з учителем. Одне із призначень його творів - допомогти батькам зблизитися зі своїми дітьми: зрозуміти дитячу фантазію, оригінальність світосприйняття, зануритися у дитячі мрії і сподівання.

    А ще Дж. Родарі створював свої книги для того, щоб у кожного читача була можливість не тільки посперечатися на важливі житейські теми, але і просто щиро посміятися.

    Українською мовою твори Джанні Родарі перекладали А.Іллічевський, І.Корунець, І.Дзюба, А.Собуцький, М.Лукаш, І.Труш.

    В 1970 роцї письменнику присуджена найпочесніша нагорода в галузі дитячої літератури – Міжнародна премія імені      Г.-К. Андерсена.

    Якщо вірити словам давньогрецького мудреця про те, що люди живуть в написаних ними книгах, то Джанні Родарі житиме вічно - у своїх прекрасних героях і в серцях дітей, які їх полюбили.