30 грудня - 150 років від дня народження

Джозефа Редьярда Кіплінга

    З ім'ям Кіплінга ми можемо зустрітися, читаючи його книги про пригоди Мауглі, про кішку, що гуляла, як сама собі знала, про краба, що грався морем, про допитливе слоненя, якому крокодил розтягнув ніс, перетворивши на довгий хобот. Розумні та добрі , простакуваті й підступні, герої чудових творів Кіплінга приходять до читачів з індійських джунглів, африканських саван, річок і морів Африки та Азії. Казкове і буденне природно переплелося в його творах, тварини тут дуже схожі на людей — і все це надає ще більшої правдивості його твора

    Редьярд Кіплінг, якого батьки називали Редді на честь місця свого знайомства, народився 30 грудня 1865 року в індійському місті Бомбеї. Його батько Джон Лаквуд Кіплінг був директором Лахорського музею. Мати Редьярда, Еліс Макдональд, відома як авторка зворушливих і витончених поезій. З дитинства Редьярд добре говорив хінді і трохи гірше англійською мовою.

            З шести до одинадцяти років Кіплінг жив у закритому пансіоні. Перебування у цьому «будинку відчаю», як пізніше називав свій безрадісний притулок Кіплінг, закінчилося для хлопчика важкою нервовою хворобою. Кілька місяців він нічого не бачив, а кошмарні сни про жорстокі й принизливі покарання не давали йому спокою впродовж усього життя. Як багатьох англійських дітей, народжених у ті роки в Індії, Кіплінга і його сестру відправили до Англії, щоб уберегти від небезпечних хвороб, від яких у спекотному кліматі діти часто помирали.

            Кіплінг запоєм читав кожної вільної хвилини. Пізніше, подорослішавши, він дійшов висновку, що найкраще, чого його навчили батьки, — писати книги і картини — одна з найважливіших справ у світі. Потім його відправили в училище, де хлопчиків готували до вступу в військову академію. Але Кіплінг, котрий не міг розраховувати на військову кар'єру через слабке здоров'я, твердо вирішив стати письменником. Ці важкі роки перебування в Англії прикрашали тільки різдвяні візити до лондонського будинку свого дядька, знаменитого художника Едварда Берн-Джонса. Там можна було почути захоплюючі історії, познайомитися з цікавими людьми, разом з двоюрідними братами брати участь у виданні сімейного журналу «Паперомарака».

            Закінчивши училище, Кіплінг повернувся до Індії у віці 16 років та почав працювати в газеті. Цей період свого життя він пізніше назвав «сімома рокам и каторги», адже йому довелося працювати довгі години під час виснажливої і небезпечної для здоров'я тропічної спеки. Працюючи журналістом, Кіплінг багато мандрував, переважно по англійських колоніях, виступав у місцевих газетах з нарисами, оповіданнями, віршами. Згодом видав збірку поезій «Департаментські пісні» та книжку новел «Прості історії з гір».

            Кіплінг одружився з американкою Керолайн Бейлстир. У 1893 році в родині народилася донька, а через рік вийшла «Книга джунглів», згодом «Друга книга джунглів» — мабуть, найкращі його книги. В них письменник використав народний індійський епос та стародавню легенду про Ромула і Рема, яких вигодувала вовчиця. До того ж Кіплінг виразно змалював екзотичну природу східної країни, захоплююче описав незвичайні пригоди хлопчика, який виріс серед звірів.

            Пізніше, коли у нього народились син Джон і друга донька Елсі, вийшли у світ «От так казки!», які користувалися найбільшою популярністю і любов'ю у маленьких читачів після «Мауглі» і які ілюстрував сам автор. Ці казки — домашні, затишні, сімейні, незважаючи на екзотичний світ. Адже так добре сидіти в напівтемряві біля каміна і мріяти про далеку Амазонку з панцерниками і ягуарами,або, завмираючи від страху, уявляти Дикі Ліси, якими блукають дикі-предикі звірі і страшенно дика, жахливо-дика Людина.

            Батько-письменник пише своїм дітям власні казкові історії. У відповідь на дитячі запитання «Як?» і «Чому?» він, спираючись на народні легенди , вигадував несподівані й цікаві відповіді-книги «Чому в Кита така горлянка», «Як у Леопарда з'явилися плями», «Чому в Носорога така шкура», «Як у Верблюда виріс горб» тощо.

            Потім з’являються «Казки Старої Англії». Це героїчні розповіді, покликані виховувати з маленьких хлопчиків справжніх чоловіків. Кіплінг знайомить дітей з історією Англії — видає казки-легенди з участю духів, ельфів, історичних діячів та хлопчика і дівчинки, які недавно переїхали в Англію.

            Кіплінг написав 13 томів оповідань, чотири романи, три книжки оповідань для дітей і цілі збірки нарисів, подорожніх нотаток, газетних статей та сотні віршів. Окрім Нобелівської премії в 1907 році він був удостоєний почесних ступенів Оксфордського, Кембриджського й Даремського університетів, отримав нагороди від університетів Парижа, Страсбурга, Афін і Торонто.

            На початку 1936 року письменника не стало. Та залишилися його чудові твори, які оспівують і звеличують мужність, відвагу, волю, дружбу, розкривають чарівний світ незайманої природи. Вони принесли Кіплінгові славу одного із найкращих у світовій літературі письменників.