Свято Івана Купала (Купайла) - традиційне свято, яке відзначається в Україні, Білорусі, Росії в ніч на 7 липня, тобто на ніч з 23 на 24 червня за старим стилем. В Польщі Купала святкують в ніч з 22 на 23 червня. У колі річних свят Купало є одним із найголовніших, і відзначається урочисто і пишно. Цьому сприяє пора його проведення: Сонце в цю пору найсильніше, трави і квіти найбільш цілющі.

    Центром купальського свята стає місце на горі, або у лісі на березі річки, озера чи ставка. Там буде стояти обрядове дерево, довкола якого розгорнуться основні ритуальні дії. Це деревце називають Мареною, купайлицею чи гільцем. Часто роль купальського дерева відводилася вербі - дереву смутку й жалю згідно народної символіки. Інколи ставили сосну, чорноклен, вишню.  Місце, де буде відбуватись дійство, старанно прибирають, прикрашають гірляндами з квітів, застеляють травами та всілякою зеленню. 

         У вечір цього дня дівчата гадають на судженого — кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок — це символ щастя та одруження. 

         Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який символізує сонце Воно має горіти цілу ніч. Навколо нього молодь грає в ігри, співає пісні, водить хороводи. Але головне — це стрибки через багаття. Існують прикмети, пов'язані з цим: якщо парубок найвище стрибнув — буде гарний урожай у його родини, вскочить у полум'я — чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак з дівчиною — вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя. Тому важливо знати, що не можна стрибати через Купальське вогнище будь із ким, а лише з судженим (судженою).

         Існує легенда, що в день на Івана Купала можна зцілитися росою. Але для цього треба встати раніше і пройтися босоніж по траві.  За повір’ями, опівночі вогнистим цвітом розквітає папороть, віщуючи тому, хто здобуде його, скарби, багатство, статок і здоров'я. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Але не варто розчаровуватись, незнайшовши квітки. В Україні росте безліч рослин, що можуть подарувати найбільше багатство - силу і здоров'я. Існує повірування, що зібрані в ніч на Івана Купала чи вранці з "іванівською" росою лікарські рослини мають особливу, надзвичайну силу. Збирали цілющі трави подалі від поселень і стежок, обов'язково з добрим настроєм і молитвою.

          Важливо відзначити, що Купайло було загальносільським святом, де було місце всім незалежно від віку.. І хоча основними діючими особами були молоді купалки та хлопці, до обрядодій залучали й молодиць, які допомагали "наставляти" купайлицю, приносили із собою вареники чи інший почастунок; тут же, біля вогнища, всі частувалися, а потім танцювали.
         Присутні були й старші чоловіки, підлітки і навіть малих діток мами вбирали у віночки й тримали на руках протягом свята. Інколи для малечі батьки влаштовували купалицю у когось із сусідів у дворі, куди сходилась малеча з цілого кутка чи вулиці села. Там діти весело водили хороводи й стрибали через купи кропиви.

         Виконавши основні купальські обрядодії люди розходилися додому. Годилося йти з оберегами (вінками на голові та перевеслом на поясі), ні в якому разі не оглядатися, можна було взяти з собою у вузлик купальського попелу. Загалом люди вірили, що всі купальські облаштунки (вінки, перевесла, гілочки деревця, попіл, роса) мали не лише лікувальні властивості, але й значну оберігаючу силу від нечистих духів.

         Примічали в цей день і погоду: зоряна Купальська ніч - на грибне літо, велика роса - вродять огірки та горіхи, дощова погода - на неврожайний рік.